Opis
⚪️ Історія Нагірної, 22 почалася в коридорах Київського інституту автоматики у 2016 році. За цей час через нього пройшло понад сто двадцять художників, перетворивши будівлю з майстернями на щось значно вагоміше. Сьогодні цей осередок за впливом на київську культуру все частіше порівнюють із легендарними сквотами дев'яностих - «Паркомуною» та «БЖ-АРТ». ⚪️ Група «Instytut avtomatyky» та ГО «Нагірна 22» обрали шлях колективного кураторства, щоб зберегти платформу відкритою. Тому ми теж не намагаємося презентувати на виставці якусь конкретну концепцію, а навпаки - прагнемо показати живу мережу зв'язків: від стін інституту до конкретної майстерні й особистого погляду кожного автора. ⚪️ Після повномасштабного вторгнення ключовою темою для багатьох художників та художниць стало дослідження відчуженості та непорозуміння, що неминуче виникають у суспільстві, розділеному війною та міграцією. Слова «страх», «очікування» чи «дім» перестали бути універсальними - тепер кожен вкладає в них свій, часто зовсім різний досвід. ⚪️ Ми розуміємо, що стан постійної небезпеки чи вимушений від'їзд створюють дистанцію, яку важко подолати самими лише словами. Ця виставки - спроба знайти точки дотику там, де досвіди розійшлися. Вона про те, як важливо залишатися в діалозі, попри відстань і внутрішню самотність. Зрештою, саме цей спільний простір і можливість бачити роботи одне одного допомагають прийняти складність того, що ми зараз проживаємо, і зберегти відчуття спільноти, яке колись народилося на Нагірній. 🟢 Частину робіт можна буде придбати, тим самим підтримати незалежну українську спільноту у відновленні майстерень після ракетних обстрілів. 🟢 Список учасників: Юрій Болса, Максим Мазур, Андрій Підлісний, Марія Матієнко, Маріанна Голембйовська, Олександр Богомаз, Кристина Мельник, Радислав Дзюба, Kinderseele, Ольга Заремба, Наталія Лісова, Галина Андрусенко, Molly Route, Владислав Рябоштан, Ellina Iva, Микита Власов, Каріна Синиця, Олена Штепура, Дара Шолох, Олена Козявкіна, Аліна Хорольська, Перепалка, Володимир Моісеєнко, Соня Любарська, Аристарх Vinokurov, Леонід Колодницький, Соня Яровенко, Естер Черкас / Поліна Лаптій, Рената Асанова, Юлія Голуб, Марія Бурлаченко, Вікторія Яновська, Марта Ниркова, Саша Луньова, Кристина Кіхно, Світлана Аграновська, Ігор Некраха, Альона Андрєєва, Наталя Колесник, Сабіна Магнітофон, Олександр Мелeшко, Роман Педан, Анна Вехник, Дарина Святун, Ніка Шумейко, Марі Ралемська, Ліза Дерев'янко (Мудрук), Наталя Курносова, Антон Саєнко, Марія Дробот, Кочанова Єва, Дарина Олінкевич, Дмитро Тарасенко, Юлія Кириченко, Євген Лісняк, Андрій Набока, Поліна Щербина, Ріна Ріга, Anna Naduda, Катерина Копєйкіна, Ігор Селємєнєв. ➡️ Подія реалізується в межах проєкту nr FAMI.02.01IZ.000028/24 Mazowieckie Mosty Międzykulturowe. ___________________________________ ⚪️ Historia Nahirnej 22 zaczęła się w korytarzach Kijowskiego Instytutu Automatyki w 2016 roku. Od tego czasu przez to miejsce przewinęło się ponad 120 artystek i artystów, zmieniając budynek z pracowniami w coś znacznie ważniejszego. Dziś ośrodek ten, ze względu na swój wpływ na kulturę Kijowa, coraz częściej porównuje się do legendarnych squatów lat 90. - „Parkomuny" czy „BŻ-ART". ⚪️ Grupa „Instytut avtomatyky" oraz NGO „Nahirna 22" obrały drogę kolektywnego kuratorstwa, aby zachować otwarty charakter platformy. Dlatego wystawa nie narzuca jednej, zamkniętej koncepcji. Zamiast tego ukazuje żywą sieć powiązań - od murów instytutu, przez konkretne pracownie, aż po indywidualne perspektywy artystek i artystów. ⚪️ Po pełnowymiarowej inwazji kluczowym tematem artystycznych poszukiwań stało się badanie poczucia obcości i nieporozumienia, które nieuchronnie pojawiają się w społeczeństwie podzielonym przez wojnę i migrację. Słowa takie jak „strach", „oczekiwanie" czy „dom" przestały być uniwersalne - dziś każdy nadaje im własne, często radykalnie odmienne znaczenie wynikające z indywidualnych przeżyć. ⚪️ Mamy świadomość, że doświadczenie ciągłego zagrożenia czy przymusowego wyjazdu tworzy dystans, którego nie da się przezwyciężyć samymi słowami. Ta wystawa jest próbą odnalezienia punktów stycznych tam, gdzie doświadczenia się rozeszły. Opowiada o znaczeniu pozostawania w dialogu - mimo fizycznej odległości i poczucia wewnętrznej samotności. Ostatecznie to właśnie wspólna przestrzeń oraz możliwość wzajemnego obcowania z twórczością artystek i artystów pomagają zaakceptować złożoność obecnych doświadczeń i ocalić poczucie wspólnoty, które niegdyś narodziło się na Nahirnej. 🟢 Część prac będzie można nabyć, wspierając tym samym niezależną ukraińską społeczność w odbudowie pracowni po ostrzałach rakietowych. 🟢 Lista osób uczestniczących: Yurii Bolsa, Maksym Mazur, Andrii Pidlisnyi, Mariia Matiienko, Marianna Holembiovska, Oleksandr Bohomaz, Krystyna Melnyk, Radyslav Dziuba, Kinderseele, Olha Zaremba, Nataliia Lisova, Halyna Andrusenko, Molly Route, Vladyslav Riaboshtan, Ellina Iva, Mykyta Vlasov, Karina Synytsia, Olena Shtepura, Dara Sholokh, Olena Koziavkina, Alina Khorolska, Perepalka, Volodymyr Moiseienko, Sonia Liubarska, Arystarkh Vinokurov, Leonid Kolodnytskyi, Sonia Yarovenko, Ester Cherkas / Polina Laptii, Renata Asanova, Yuliia Holub, Mariia Burlachenko, Viktoriia Yanovska, Marta Nyrkova, Sasha Lunova, Krystyna Kikhno, Svitlana Ahranovska, Ihor Nekrakha, Alona Andrieieva, Nataliia Kolesnyk, Sabina Mahnitofon, Oleksandr Meleshko, Roman Pedan, Anna Vekhnyk, Daryna Sviatun, Nika Shumeiko, Mari Ralemska, Liza Derevianko (Mudruk), Nataliia Kurnosova, Anton Saienko, Mariia Drobot, Yevа Kochanova, Daryna Olinkevych, Dmytro Tarasenko, Yuliia Kyrychenko, Yevhen Lisniak, Andrii Naboka, Polina Shcherbyna, Rina Riga, Anna Naduda, Kateryna Kopieikina, Ihor Seliemieniev. ➡️ Wydarzenie jest realizowane w ramach projektu nr FAMI.02.01-IZ.00-0028/24 „Mazowieckie Mosty Międzykulturowe".
⚪️ Історія Нагірної, 22 почалася в коридорах Київського інституту автоматики у 2016 році. За цей час через нього пройшло понад сто двадцять художників, перетворивши будівлю з майстернями на щось значно вагоміше. Сьогодні цей осередок за впливом на київську культуру все частіше порівнюють із легендарними сквотами дев'яностих - «Паркомуною» та «БЖ-АРТ». ⚪️ Група «Instytut avtomatyky» та ГО «Нагірна 22» обрали шлях колективного кураторства, щоб зберегти платформу відкритою. Тому ми теж не намагаємося презентувати на виставці якусь конкретну концепцію, а навпаки - прагнемо показати живу мережу зв'язків: від стін інституту до конкретної майстерні й особистого погляду кожного автора. ⚪️ Після повномасштабного вторгнення ключовою темою для багатьох художників та художниць стало дослідження відчуженості та непорозуміння, що неминуче виникають у суспільстві, розділеному війною та міграцією. Слова «страх», «очікування» чи «дім» перестали бути універсальними - тепер кожен вкладає в них свій, ...